До створення Інтернету людство йшло довгі роки. Вони винаходили все нові і нові засоби зв'язку: винахід телеграфу (1836); перший атлантичний кабель для зв'язку між континентами (1858); винахід телефону (1876).

У 1957 році, у зв'язку із запуском Радянським Союзом першого супутника, президент США Ейзенхауер видав наказ про створення Агентства перспективних дослідницьких проектів ЕйЕрПіЕй (ARPA), в якому були зібрані найбільш яскраві вчені США. Саме це Агентство декілька років пізніше сфокусувало свою діяльність на використанні комп'ютерів для потреб зв'язку у військових цілях.

Вважається, що початок цим дослідженням поклав доктор Ліклідер, якого визнали у 1962 році за роботу над проектом використання комп'ютерних технологій у військових цілях. Він співпрацював із приватними невійськові фірмами і університетами, поклавши початок ЕйЕрПіЕй-НЕТ (ARPANET).

Перша «розмова» по комп'ютерній мережі відбулася у 1969 році між Університетом Лос-Анджелеса і Університетами Санта Барбари та Юти. Професор Клейнрок із Лос-Анджелеса зі своїми студентами сподівався увійти до комп'ютера Стенфорда і внести в нього деякі дані. Вони почали друкувати на клавіатурі слово «login» і по телефону стежили, чи бачать колеги із Стенфорда ці букви на моніторі. Вони успішно передали букви L і O. Коли вони надрукували букву G, система зв'язку вийшла з ладу, а революція у зв'язку почалася.

До 1971 року була створена мережа з 23 користувачами в різних кінцях США. У 1972 році вперше ARPANET була продемонстрована перед публікою. У 1973 році до мережі під'єдналися Університетський коледж в Лондоні і Державні служби в Норвегії; почали розвиватися ідеї створення Інтернет; винайдений E-mail (електронна пошта).

У 1977 році число користувачів Інтернет досягло 100, в 1984 — 1000, в 1986 році їх було вже більше 5000, в 1989 — більше 100 000. У 1991 році в був реалізований проект «Всесвітньо Відома Павутина» або «World-Wide Web» (що скорочено – WWW).

У 1997 році налічувалося вже біля 20 мільйонів користувачів мережі Інтернет.